- умовлятися
- —————————————————————————————умовля́тисядієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
умовлятися — (вмовля/тися), я/юся, я/єшся, недок., умо/витися (вмо/витися), влюся, вишся; мн. умо/вляться; док. Ведучи попередні розмови, переговори з ким небудь, досягати певної умови; домовлятися. || Спільно вирішувати що небудь. || Укладати ділову,… … Український тлумачний словник
домовляти — я/ю, я/єш, недок., домо/вити, влю, виш; мн. домо/влять; док. 1) перех. і без додатка. Закінчувати говорити; висловлюватися, доводити розмову до кінця. 2) перех. Умовлятися з ким небудь про щось. 3) неперех., рідко. Виражати своє невдоволення з… … Український тлумачний словник
умовитися — див. умовлятися … Український тлумачний словник